ЧОМУ МОВЧИТЬ МАЛЮК ?

Кожна маленька дитинка – неповторна особистість. Шлях у доросле життя у всіх однаковий, але кожний проходить його у своєму темпі, все це суто індивідуальне. Мовленнєвий розвиток теж є індивідуальним для кожної дитини, але є певні норми розвитку мовлення для кожного віку.

Гуління - виникає в результаті спілкування дитини з дорослим у віці від 2 до 5-7 міс.;

Лепет - виникає в 4 місяці і триває до 30 тижнів;

Слова - перші слова виникають у віці 11-12 місяців;

Фраза - формується у дитини у віці 2-2,6 років, з'являються питання «де?»,»куди?», з

3-х років -«чому», «коли?»;

Зв'язне мовлення - з'являється з відтворенням коротких оповідань, віршів.

З трьохроків, до 4-х років дитина оволодіває умінням складати розповідь за картинкою, а до 5 років оволодіває елементами контекстної мови.

Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з проблемами мовленнєвого розвитку, яке починає проявлятися вже у ранньому віці (від народження до 3 років).

Чому виникає затримка мовленнєвого розвитку у дітей? Причин може бути декілька, і іноді вони діють у комплексі.

ПРИЧИНИ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

1. Недостатнє мовленнєве спілкування з дитиною, або гіперопіка : якщо дорослі не говорять з дитиною або говорять занадто багато, не даючи їй «уклинитися», якщо вгадують всі її бажання, у дитини не формується потреба у вербальному вираженні емоцій та вимог.

2. Генетично обумовлений уповільнений темп розвитку нервових клітин, що відповідають за мовлення.

3. Травми, інфекції та інтоксикації, перенесені в період внутрішньоутробного розвитку,під час пологів і протягом першого року життя.

4. Імунологічна несумісність матері та плоду.

5. Проблеми зі слухом: дитина вчиться говорити, відтворюючи мову дорослих, якщовона не може нормально їх чути - вона не зможе і відтворити їх мову.

6. Спадковість.

Затримка мовлення після трьох років може згубно впливати не тільки на мовні здібності, але й на здатність читати, писати, навіть думати . Тобто йде затримка розвитку всієї психіки дитини. Тому варто звернути увагу, якщо розвиток дитини сильно відрізняється від вікових норм, і звернутися до фахівця (невропатолога, логопеда, психолога) за допомогою. Чим раніше виявлено проблему, тим легше з нею впоратися і уникнути подальших ускладнень.

СИГНАЛИ ТРИВОГИ, ЯКІ ПОВИННІ ВАС НАСТОРОЖИТИ :

- У 3 місяці дитина не реагує, коли Ви звертаєтеся до неї;

- У 4-6 місяців не реагує на зміну інтонації, не обертається в пошуках джерела звуку, не

вживає у своєму лепеті звуків [п],[ б],[ м];

- У 10-12 місяців не розуміє часто вживаних дорослим слів, не реагує, коли їївітають, не імітує звуки дорослої мови, для залучення Вашої уваги використовує тількиплач;

- У 1-2 роки не може показати зображення на картинці («Де ведмедик?»), не розумієнайпростіших питань;

- У 2-3 роки плутає поняття «верх» - «низ», не може виконати послідовно дві команди

(«Підніми ляльку і дай її мені»), скласти фразу з 2-3 слів, назвати відомі їй предмети;

- У 3-4 роки не відповідає на найпростіші запитання: «хто?», «що?», «де?». Її не розуміють сторонні, вживає фрази, що складаються не більш ніж з 4 слів, неправильновимовляє більшу частину звуків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ :

• Як найчастіше спілкуйтеся з дитиною.

• Завжди уважно слухайте дитину, розмовляйте з нею, не перебиваючи і не підганяючи.

• Не обов'язково знаходитися поряд з дитиною постійно, досить бути в межах її досяжності. Важлива якість, а не кількість часу, який батьки приділяють дитині.

• Не «сюсюкайте» з малюком, розмовляйте з ним спокійно, не розтягуючи спеціально слова і не уповільнюючи мовлення. Для дитини Ви є мовним зразком, вона розмовляє так, як розмовляєте Ви та найближче оточення. (Дитина повторює інтонації, тон, мовні та граматичні помилки).

• Грайте разом з дитиною, якщо вона просить.

• Заохочуйте спілкування та ігри з іншими дітьми.

• Дитина постійно спостерігає, вивчає навколишній світ і розуміє набагато більше, ніж може сказати. Ви повинні забезпечити дитину можливістю користуватися кожним з п’яти почуттів: вона повинна бачити, чути, торкатися, пробувати на смак, відчувати навколишній світ.

• У дитини має бути достатньо нових вражень (але не дуже багато).

• Заохочуйте прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість та уяву.

• Читайте дитині щодня, робіть паузу під час читання, спонукайте малюка вимовляти знайомі слова, словосполучення у римованих текстах, закінчувати знайомі рядки. Розглядайте ілюстрації. Вчіть разом вірші, загадки, пісні.

• Нехай дитина має можливість регулярно слухати улюблені пісеньки, казки, музику, вірші.

• Не скупіться на похвалу, заохочення, обійми.

• Розвивайте руки, дрібну моторику з раннього віку (ліплення, малювання, нанизування...) - вченими доведено, що на кінчиках пальців малюка закладено основу мовленнєвого розвитку.

• Встановіть чіткі правила, яких не повинно бути занадто багато, але вони повинні завжди виконуватися.

Затримка мовленнєвого розвитку – ще не привід до паніки. Спільні зусилля батьків, логопеда та психолога допоможуть дитині навчитися розмовляти правильно та грамотно. Головне – не сподіватися, що проблема зникне сама по собі. Жодна найпрогресивніша методика не запрацює без щирої батьківської участі в житті малюка.На розвиток мовлення дитини величезний вплив надає сім'я, тому коли дитина перебуває не в дитячому садку, за його мовленнєвий розвиток відповідаєте ви.

Любіть дитину, піклуйтеся про неї й пам’ятайте, що саме батькистворюють успішне, щасливе майбутнє маленької людини.

Кiлькiсть переглядiв: 137

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.