ЧОМУ МОВЧИТЬ МАЛЮК ?
Кожна маленька дитинка – неповторна особистість. Шлях у доросле життя у всіх однаковий, але кожний проходить його у своєму темпі, все це суто індивідуальне. Мовленнєвий розвиток теж є індивідуальним для кожної дитини, але є певні норми розвитку мовлення для кожного віку.
Гуління - виникає в результаті спілкування дитини з дорослим у віці від 2 до 5-7 міс.;
Лепет - виникає в 4 місяці і триває до 30 тижнів;
Слова - перші слова виникають у віці 11-12 місяців;
Фраза - формується у дитини у віці 2-2,6 років, з'являються питання «де?»,»куди?», з
3-х років -«чому», «коли?»;
Зв'язне мовлення - з'являється з відтворенням коротких оповідань, віршів.
З трьохроків, до 4-х років дитина оволодіває умінням складати розповідь за картинкою, а до 5 років оволодіває елементами контекстної мови.
Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з проблемами мовленнєвого розвитку, яке починає проявлятися вже у ранньому віці (від народження до 3 років).
Чому виникає затримка мовленнєвого розвитку у дітей? Причин може бути декілька, і іноді вони діють у комплексі.
ПРИЧИНИ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
1. Недостатнє мовленнєве спілкування з дитиною, або гіперопіка : якщо дорослі не говорять з дитиною або говорять занадто багато, не даючи їй «уклинитися», якщо вгадують всі її бажання, у дитини не формується потреба у вербальному вираженні емоцій та вимог.
2. Генетично обумовлений уповільнений темп розвитку нервових клітин, що відповідають за мовлення.
3. Травми, інфекції та інтоксикації, перенесені в період внутрішньоутробного розвитку,під час пологів і протягом першого року життя.
4. Імунологічна несумісність матері та плоду.
5. Проблеми зі слухом: дитина вчиться говорити, відтворюючи мову дорослих, якщовона не може нормально їх чути - вона не зможе і відтворити їх мову.
6. Спадковість.
Затримка мовлення після трьох років може згубно впливати не тільки на мовні здібності, але й на здатність читати, писати, навіть думати . Тобто йде затримка розвитку всієї психіки дитини. Тому варто звернути увагу, якщо розвиток дитини сильно відрізняється від вікових норм, і звернутися до фахівця (невропатолога, логопеда, психолога) за допомогою. Чим раніше виявлено проблему, тим легше з нею впоратися і уникнути подальших ускладнень.
СИГНАЛИ ТРИВОГИ, ЯКІ ПОВИННІ ВАС НАСТОРОЖИТИ :
- У 3 місяці дитина не реагує, коли Ви звертаєтеся до неї;
- У 4-6 місяців не реагує на зміну інтонації, не обертається в пошуках джерела звуку, не
вживає у своєму лепеті звуків [п],[ б],[ м];
- У 10-12 місяців не розуміє часто вживаних дорослим слів, не реагує, коли їївітають, не імітує звуки дорослої мови, для залучення Вашої уваги використовує тількиплач;
- У 1-2 роки не може показати зображення на картинці («Де ведмедик?»), не розумієнайпростіших питань;
- У 2-3 роки плутає поняття «верх» - «низ», не може виконати послідовно дві команди
(«Підніми ляльку і дай її мені»), скласти фразу з 2-3 слів, назвати відомі їй предмети;
- У 3-4 роки не відповідає на найпростіші запитання: «хто?», «що?», «де?». Її не розуміють сторонні, вживає фрази, що складаються не більш ніж з 4 слів, неправильновимовляє більшу частину звуків.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ :
• Як найчастіше спілкуйтеся з дитиною.
• Завжди уважно слухайте дитину, розмовляйте з нею, не перебиваючи і не підганяючи.
• Не обов'язково знаходитися поряд з дитиною постійно, досить бути в межах її досяжності. Важлива якість, а не кількість часу, який батьки приділяють дитині.
• Не «сюсюкайте» з малюком, розмовляйте з ним спокійно, не розтягуючи спеціально слова і не уповільнюючи мовлення. Для дитини Ви є мовним зразком, вона розмовляє так, як розмовляєте Ви та найближче оточення. (Дитина повторює інтонації, тон, мовні та граматичні помилки).
• Грайте разом з дитиною, якщо вона просить.
• Заохочуйте спілкування та ігри з іншими дітьми.
• Дитина постійно спостерігає, вивчає навколишній світ і розуміє набагато більше, ніж може сказати. Ви повинні забезпечити дитину можливістю користуватися кожним з п’яти почуттів: вона повинна бачити, чути, торкатися, пробувати на смак, відчувати навколишній світ.
• У дитини має бути достатньо нових вражень (але не дуже багато).
• Заохочуйте прагнення ставити запитання.
• Заохочуйте цікавість та уяву.
• Читайте дитині щодня, робіть паузу під час читання, спонукайте малюка вимовляти знайомі слова, словосполучення у римованих текстах, закінчувати знайомі рядки. Розглядайте ілюстрації. Вчіть разом вірші, загадки, пісні.
• Нехай дитина має можливість регулярно слухати улюблені пісеньки, казки, музику, вірші.
• Не скупіться на похвалу, заохочення, обійми.
• Розвивайте руки, дрібну моторику з раннього віку (ліплення, малювання, нанизування...) - вченими доведено, що на кінчиках пальців малюка закладено основу мовленнєвого розвитку.
• Встановіть чіткі правила, яких не повинно бути занадто багато, але вони повинні завжди виконуватися.
Затримка мовленнєвого розвитку – ще не привід до паніки. Спільні зусилля батьків, логопеда та психолога допоможуть дитині навчитися розмовляти правильно та грамотно. Головне – не сподіватися, що проблема зникне сама по собі. Жодна найпрогресивніша методика не запрацює без щирої батьківської участі в житті малюка.На розвиток мовлення дитини величезний вплив надає сім'я, тому коли дитина перебуває не в дитячому садку, за його мовленнєвий розвиток відповідаєте ви.
Любіть дитину, піклуйтеся про неї й пам’ятайте, що саме батькистворюють успішне, щасливе майбутнє маленької людини.
Коментарi